Рідна планета - невідома

Дата народження - невідома

Дата смерті - 3,956. до битви за Явін

Фізичні дані:

Біологічний вигляд/раса – людина

Стать - чоловіча

Зріст - 2 м.

Хронологічні та політичні інформації:

Ера - Галактична Республіка, Громадянська Війна Джедаїв, Імперія Ситхів

Належність - Орден Джедаїв, Орден Ситхів

Статус - Лицар Джедай, Темний Лорд Ситхів

«Малак мав силу, бо схопив її, він побачив нагоду і скористався нею.». - Дарт Сіон

Дарт Малак був Темним Лордом Ситхів протягом Громадянської Війни Джедаїв. До переходу на темну сторону Сили він був відомий як Алек Сквінквургесімус (покличка "Сквінт") - відомий своєю хоробрістю джедай і командувач республіканськими силами. Протягом Мандалоріанських Війн падіння Малака на темну сторону ставало під впливом його найкращого друга Ревана усе більшим і більшим. У ролі обраного учня Ревана Малак допомагав свому майстру та другу у пошуку стародавніх пристроїв-мап, які врешті решт привели обох до Зоряної Кузні. Він також чимало внес у розвиток Імперії Ситхів, яка на вершині своєї могутності могла конкурувати з Галактичною Рспублікою та Орденом Джедаїв одночасно. Після фіктивного "вбивства" Ревана і узурпації титула Лорда Ситхів, Дарт Малак правив Імперією залізною рукою, захоплюючи планету за планетою. Він також узяв в учні собі людину Дарта Бендона. Малака було зупинено коли йому протистав і переміг Реван, тепер вже джедай, на борту Зоряної Кузні, стародавнього артефакту темної сторони Сили.

«Для Ревана і Малака Орден Джедаїв рухався уперед дуже повільно: ми були у їх очах занадто обережні. Їм завжди кортіло вчитись швидше чим того хотіли їх вчителі.» - Жар Лестін

Ми практично нічого не знаємо про юність Алека - коли його прийняли у Орден або хто його спочатку тренував. По словам Деезри Луур Яди він навчався на Дантуїні, де він і зустрів свого майбутнього кращого друга Ревана. Алек та Реван іноді відвідували Корускант щоб додатково навчатись у майстра Жар Лестіна. Алек вирішив стати одним з джедаїв, які вирішили брати більш активну участь у Мандалоріанських Війнах (ще до вторгнення мандалоріанців у республіканський простір) у 3964 р. до битви за Явін, коли він погодився разом з іншими джедаями провести розвідницьку місію на зовнішньому кільці галактики. Цією групою джедаїв-розвідників, яка узяла за мету дізнатися більше про мандалоріанську загрозу всупереч наказам Ради Джедаїв, командував ніхто інший ніж Реван, якого Алек шануючи називав своїм "майстром". По дорозі на зовнішнє кільце вони зробили зупинку на планеті Таріс, де вони сподівалися заручитися підтримкою джедаїв з тамтешньої академії. Алек намагався перетягнути на свою сторону падавана Зейна Карріка. Незважаючи на те, що Зейн був не дуже багатообіцяючим учнем, Сквінт дав йому знати що у нього з'явилося передчуття що Каррік відіграє ще важливу роль у наступній війні.

В'язень на станції Спалах

Після того як розвідна група вилетіла з Тарісу, Сквінт та супроводжуючі його джедаї залишилися на планеті Суур'ї у той час як їх командир розслідував події на Ондероні та Даксуні. Незабаром Алек та інші джедаї були взяті у полон і розміщені на станціі "Спалах" мандалоріанцями після четвертої битви за Суур'ю. На станції скажений біолог на ім'я Демагол проводив експерименти на джедаях з метою розкрити таємницю їх надприродніх здібностей. Алек став його улюбленим тестовим суб'єктом. Через декілька тижнів на станцію прибула арканіанка Джараєль, яку мандалоріанці помилково прийняли за джедая. Алек Сквінт одразу помітив їх помилку, і коли Демагол прийшов узяти Джараєль на штудіювання, Алек добровільно визвався замість Джараєль, аргументуючи тим що він володіє здібностями які ще невідомі Демаголу. Після того як Алек був повернений до приміщення де утримувалися в'язні, Демагол більше не хотів втрачати час - Джараєль повинна була обстежена негайно. На щастя Зейн Каррік та команда корабля "Останній Спосіб" вчасно прилетіли для порятунку Джараєль. Зейн удавав з себе в'язня, якого взяв у полон мандалоріанець Ролан Дайр (насправді все було навпаки, що призвело до зради Роланом мандалоріанців). Замість Джараєль Демаголом був взятий на обстеження Зейн. Демагол та Ролан оголосили смерть Зейна, коли вони через декотрий час з'явилися перед в'язнями. Після того як мандалоріанці залишили станцію через фіктивну республіканську атаку, виявилось що Демагол, який з'явився перед в'язнями, був найсправді переодягненним Зейном. При втечі з станції Алек ще раз спробував переконати Зейна приєднатися до нього та Ревана, але Зейн знову відмовився. Алек попрощався з Зейном та повіз Демагола на Корускант, де його мали судити. Однак по дорозі Демагол впав у кому, з якої він більше не виходив. Лікарі також повідомили Алеку що завдяки скаженим експериментам Демагола, його волосся повністю не відновиться.

Рада Джедаїв суворо забороняла будь які дії з боку джедаїв навіть коли війна почала приближуватись дуже близько до межей Республіки. Але кращий друг Алека Реван, знайомий багатьом як "Реваншист", більше не міг залишатися бездіяльним. У пориві надзвичайної сміливості він не тільки ослухався наказів Ради, але й використовуючи свою харізматичність та популярність серед Ордену, переконав багато джедаїв приєднатися до нього. Алек Квінт був першим хто пішов за Реваном, і він мандрував разом з ним до багатьох планет з метою заручитися підтримкою ще більше джедаїв. Коли вони закінчили свій "призив", вони змогли переконати значну кількість джедаїв слідувати за ними у війну з мандалоріанцями. Під час місії на Катарі Алек, Реван та решта джедаїв відчули смерть живих істот у Силі, коли мандалоріанці застосували ядерну зброю на планеті Серроко.

Після подорожі на Катар Реван відправив Алека зі статусом представника фракції Реваншистів на планету Омонотх, де його запросив Лорд Аркох Адаска, який начебто зробив важливе відкриття. Ще до відправки Алека декілька джедаїв бачили видіння, які підтверджували важливість відкриття Адаски для подальшого розвитку конфлікту з мандалоріанцями. Алек отримав від Ревана завдання "прибрати" цю нову "загрозу". При прибутті на корабель "Арканіанська Спадщина" Алек знову зустрів Джараєль та мандалоріанця-бунтівника Ролана. Коли Лорд Адаска відкрив усім суть свого відкриття, Алек зреагував на це з відразою, відчуваючи що така сила є занадто небезпечною для будь якого уряду. Лорд Адаска мав інший погляд на речі, що стало ясно після його пояснення що він віддасть своє відкриття (можливість керувати величезними космічними черв'яками екзомортами) тому хто назве кращу ціну.

Врешті решт на борту корабля з'явився ще один бажаючий придбати біологічну зброю - сам Мандалор. При появі Мандалора Алек намагався вбити його, але Мандалор з легкістю відбив атаку молодого джедая. У той час як Мандалор та Адаска обговорювали можливість укладання угоди про передачу мандалоріанцям екзогортів, Алек намагався переконати адмірала Саула Карата заарештувати Мандалора та Адаска. Саул відмовився це зробити через загрозу поразки - мандалоріанці та арканіанські слуги Адаска перевершували республіканців числом. Коли Адаска вдарив Джараєль за те що вона розмовляла з мандалоріанцем Кемпером по ком-лінку, Алек активув свій меч та приставив його до горла Адаска, попереджаючи його більше таке не робити. Потім він деактивував свій меч, дозволяючи продовжити переговори. Він оголосив присутнім що не дуже вірить що Мандалор запропонує Адаска могутню позицію у мандалоріанській державі, або що Саул Карат віддасть частину республіканського простору в обмін на пристрій контролюючий екзогортів.

Коли Зейн розпочав диверсію на кораблі, Алек відразу здогадався що відбувається та взяв участь у сварці, що розпочалася незабаром. Як наслідок Алек разом з Зейном, Люціаном Драєм, Картом Оназі, Саулом Каратом, Джараєль та Роланом змогли втекти з "Арканіанської Спадщини", коли екзогорти по команді Кампера напали на корабель і поглинули його разом з Адаска.

Період війни та її кінець

Під час війни Малак показав себе здатним командувачем, хоча йому йому було ще далеко до тактичної геніальності його "майстра". Він та Реван швидко йшли наверх по сходам ієрархії, поки не досягли командування над 1/3 республіканського флоту. Користуючись своєю позицією, вони реорганізували віськову стратегію Республіки і стали відбивати атаки мандалоріанців, поступово переходячи у офензиву. Майстри джедаї, яких Реван та Алек залишили за собою, вважали що "реваншисти" пропонують легкі рішення проблем, що у результаті може привести до ще більшого лиха ніж сама війна з мандалоріанцями.

Страх майстрів був не без причинним. Під час війни Реван та Малак значно змінилися - вони більше не були ідеалістами які колись ослухались вказівок Ради Джедаїв. Метою Ревана та Малака стала перемога у війні, перемога будь якою ціною. На брутальні методи ворога вони стали відповідати власною жорстокістю. Їх стратегією стало об'єктивне, тактичне обмірковування яке будо нехарактерним для джедаїв. Реван та Малак не піклувалися про етичність своїх дій - якщо якась планета на яку напали мандалоріанці не мала стратегічної важливості, то вона не захищалась, незалежно від того скільки істот помирало від нападу мандалоріанців. Більшість населення Республіки не помічала цього морального падіння - Реван та Малак вважалися героями, які перемогали мандалоріанців у війні - лиш це було важливим.

Їх героїчна репутація досягла ще більше розмахів після кінцевої битви з мандалоріанцями при Малакорі V, де вони наголову розбили ворожий флот і вбили лідера мандалоріанців великого Мандалора. Але після перемоги над ворогом, легендарні лицарі джедаї не повернулися до Республіки. Залишок їх військових сил супроводжував Ревана та Малака у подорожі у невідомі регіони галактики. Місяцями з Реваном та Малаком не було ніякого контакту, і Республіка стала вважати їх зниклими.

Учень-ситх

«Колись я служив тобі, Реван...» - Дарт Малак

Але Реван та Малак не зникли. Реван ознайомив тих джедаїв які пішли за ним з вченням ситхів, яке він відкрив для себе на Малакорі V. Після переходу на темну сторону Сили, вони заручилися підтримкою частиною республіканського флоту, яким вони командували, створюючи тим самим основу майбутної Імперії Ситхів. Хоча Реван перш за все жадав об'єднати галактику у своїй Імперії, він також займався пошуком стародавнього артефакту Безмежної Імперії Раката, відомого під назвою Зоряна Кузня. Малак супроводжував свого майстра у подорожах на планети, де були встановлені зоряні мапи, де значилось місцеперебування Кузні. Першою планетою, яку вони відвідала, став Дантуїн. Майстерно приховуючи свою присутність від джедаїв, вони пробралися у стародавній монумент, створений "будівниками". Після того як вони успішно подолали тести Раката, вони отримали доступ до зоряної мапи. Але за декілька хвилин до того як вони переступили поріг дверей, які вели до їх мети, Малак попередив Ревана о можливих наслідках:

«Якщо ми пройдемо через ці двері, ми більше ніколи не зможемо повернутися. Орден Джедаїв вичеркне нас зі своїх лав.» - Малак

Ці слова не відвернули Ревана від його мети. Хоча Малак частково хотів повернутися до Ордену, він послідував за своїм другом, незважаючи на наслідки. Після обстеження зоряної мапи на Дантуїні, Реван та Малак вирушили на Татуїн, Кашиик, Манаан та Коррібан. Порядок у якому вони відвідували ці планети нам невідомий, пізніше Бастіла підтвердила чутки що вони не раз відвідували Коррібан. Користуючись інформацією, отриманою від зоряних мап, Реван та Малак змогли визначити місцезнаходження рідної планети ракатанців. Після прибуття у систему їх корабель впав на поверхню планети, а вони самі були атаковані примітивним плем'ям Чорних Раката, які намагалися узяти їх у полон. Але після демонстрації Сили, ракатанці швидко припинили агресію. Хоча Реван спочатку вів переговори з вождем племені "Єдиним", він швидко перейшов на сторону іншої фракції - Старійшин, коли довідався що чорні раката не володіли ніякою інформацією стосовно Зоряної Кузні.

На відміну від контакту з чорними ракатанцями Реван та Малак поводили себе у присутності пацифістичних Старійшин мирно, маскуючись під слуг світла, які шукали спосіб знищити Зоряну Кузню. Цю ж саму мету переслідували й Старійшини, які не хотіли повторювати помилок свого минулого. Після того як Реван і Малак здобули їх довіру, Старійшини дали їм доступ до стародавнього храму ракатанців, через який можна були потрапити до Зоряної Кузні.

Але замість того щоб знищити Кузню, Реван заволодів нею; через рік після свого зникнення він повернувся у знайомий простір космосу з величезним військовим флотом. Реван та Малак відкрито оголосили себе ситхами, додавши титул "Дарт" до своїх імен. Відроджена Імперія розпочала війну проти Республіки та Ордену Джедаїв.

Під час свого учнівства Малак залишився без нижньої щелепи завдяки Дарту Ревану, який власноручно відокремив її мечем у тренувальному бою зі своїм учнем. Незважаючи на цей прояв жорстокості, Дарт Малак довів що він міг бути ще брутальнішим та жорсткішим за свого майстра - саме він наказал Саулу Карату знищити усе живе на планеті Тілос IV. Поступово Дарт Малак, який займав друге місце у іерархії ситхів після Ревана, почав усе менш зносити головування Ревана над собою. Так трапилось, що колишній кращий друг та вірний союзник Ревана перетворився на суперника, який тільки і чекав нагоди замінити свого майстра на чолі ситхів.

Темний Лорд Ситхів

«Малак найсильніший з нас, і найсильніший завжди керує іншими... поки ще сильніший не забере у нього владу» - Ютура Бан

Нагода з'явилась коли республіканська ударна група на чолі з падаваном Бастілою узяла на абордаж крейсер Ревана. Малак наказав своїм канонірам стріляти по кораблю Ревана, намагючись тим самим знищити і джедаїв і свого майстра. Хоча замах на життя Ревана провалився, сам Реван став жертвою амнезії і не міг більше брати участь у війні у ролі лідера Імперії. Дарт Малак оголосив себе головою Імперії та узяв собі титул Темного Лорда Ситхів. Хоча ситхи все загарбували усе більше територій у Республіки, Дарта Малака непокоїла думка про рідкий дар Бастіли - бойову медитацію, яка загартовувала союзників та нищила самовпевненість у ворога. Малак витрачав багато зусиль на спробу узяти Бастілу у полон. Малак майже досяг своєї мети під час блокади планети Таріс, але завдяки зусиллям Ревана та його команди Бастіла змогла уникнути полону. Кало Норд, який вижив під час бомбардування Тарісу, повідомив Малаку що Бастілу супроводжував Реван. Своєї другої зустрічи з Реваном Кало вже не пережив.

На шляху до однієї з планет де знаходилась зоряна мапа, Реван і Бастіла потрапили у полон на борту флагманського корабля ситхів "Левіафану". При спробі втекти вони зіткнулися з самим Малаком, який відкрив Ревану очі на його минуле. У бою з Реваном Малак довів що він є сильним супротивником, якого Реван самотужки поки що не зміг подолати. Бастіла пожертвувала собою щоб Реван та інші мали змогу утекти. Малак катував Бастілу силовою блискавкою на планеті Лехон, доки вона не перейшла на темну сторону, ставши ученицею Дарта Малака заміcть вбитого Реваном Дарта Бендона.

Смерть

«Це... це неможливо. Мене... не можна перемогти. Я Темний Лорд Ситхів.» - Дарт Малак

Під час битви ситхів та республіканців у планети Лехон, на орбіті якої знаходилась Зоряна Кузня, Реван прибув на станцію. Колишній майстер Малака самотужки впорався з хвилею бойових дроїдів, вбив майже всіх темних джедаїв Малака та переконав Бастілу повернутися на світлу сторону Сили. Нарешті Реван та Малак знову зустріли один одного - Реван запропонував Малаку повернутися до світлої сторони, але Малак не погодився на це, бо він не хотів знову стати "рабом джедаїв". У фінальній битві між Реваном та Малаком, незважаючи на те що Малак час від часу "поглинав" Силу полонених джедаїв, переміг Реван, який допоміг в'язням з'єднатися з Силою, тим самим забираючи джерело енергії Малака.

Вмираючи, Малак питав себе, що було б, якщо б він а не Реван був взятий у полон джедаями. Чи знайшов би він у собі сили повернутися до світла? Яким би було його життя тоді? Він намагався дорікати Ревану спаплюження свого життя, але врешті решт він зрозумів що вину за своє падіння несе лише він сам, після того як Реван попросив в нього пробачення за відкриття шляху темної сторони, нагадавши що відповідальність за свої наступні дії ніс Малак.

Останні слова Малака:

«Я гадаю... Я гадаю ти говориш правду. Тільки я несу відповідальність за свою долю. Я хотів бути майстром ситхів та володарем галактики. Але цей шлях був не моїм, Реван. Можливо це був твой шлях... але не мій. І в кінці, коли мене забирає до себе темрява, я - ніхто.» - Дарт Малак до Ревана